Чи справді то було, чи уві сні.
Одні думки, сміливі і тривожні,
І знов рядки, такі непереможні.
І сенсом знов наповниться життя,
Смачних розмов легке передчуття.
І як завершення, такий є добрий знак,
Коли в довершення ще довго післясмак.
І знов кружля мереживо рядків,
Як досконалий витвір павучків.
І обминаючи незгоди і рутину,
Ви знов потрапите в магічну павутину.
05.04.2024. Лілія Кузьменко
